Мала академія наук

Нормативна база


Засновником Малої академії наук України є Міністерство освіти і науки України.

Засновниками територіальних відділень, наукових товариств учнів Малої академії є Міністерство освіти Автономної республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Також за погодженням з відповідним органом управління освіти і науки співзасновниками територіальних відділень, наукових товариств учнів можуть виступати академічні, науково-дослідницькі установи, вищі навчальні заклади, творчі спілки, громадські організації та окремі особи, які мають досвід роботи з учнями, відповідну матеріальну базу, наукове та педагогічне кадрове забезпечення.

Засновник Малої академії, територіальних відділень, наукових товариств учнів або уповноважений ним орган здійснює фінансування Малої академії, її матеріально-технічне забезпечення, тощо.

МАН у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про мови", а також Положеннями про позашкільний навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами і даним Положенням.


Що таке Мала академія наук України?

Однією з форм роботи з інтелектуально обдарованою молоддю є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих індивідуумів різних фахів. Мала академія наук України (далі МАН чи Мала академія) – це структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, і самовизначенню та реалізації особистості засобами залучення до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки, забезпечує її творчий, інтелектуальний, духовний розвиток, професійну орієнтацію, підготовку до майбутньої професійної та громадської діяльності.

Мета МАН – поглиблення науково-практичних знань із галузевих наук у секціях і наукових товариствах, подальше зміцнення наукових зв’язків між шкільною молоддю і науковими установами. Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І перш за все це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал конкретної дитини.

МАН здійснює освітню і наукову діяльність у позаурочний та позашкільний час, об’єднуючи за принципами добровільності й доступності учнів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го та ІІІ-го ступенів, ліцеїв, гімназій, вищих навчальних закладів зазвичай І-ІІ рівнів акредитації та інших типів освітніх і наукових закладів, віком зазвичай до 21 року.

Основними завданнями Малої академії наук України є:

1. пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих, талановитих учнів; виховання свідомого громадянина України;
2. створення умов для творчого, інтелектуального, духовного самовдосконалення учнів та його стимулювання;
3. формування у учнів умінь та навичок культури наукового дослідження;
4. формування соціально-адаптованої особистості, її громадського досвіду;
5. пропаганда наукових досліджень учнів та захист їх авторських прав і інтересів;
6. задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні та творчій самореалізації.
Основною ланкою Полтавського міського територіального відділення МАН України є наукові товариства учнів, які організовують свою діяльність у формі регулярної роботи наукових гуртків, секцій, клубів, факультативів, навчальних лабораторій, індивідуальної роботи школярів під керівництвом науковців, наукових конференцій, колоквіумів, симпозіумів.

Традиційним уже стало проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Тематика конкурсних робіт актуальна та різнопланова; роботи носять як суто практичний, так і суто науковий характер. Найбільш чисельними за кількістю поданих досліджень є секції історії, історичного краєзнавства, етнології, екології, біології, медицини, української літератури, англійської мови, географічного краєзнавства, математики.

Умови визначення результатів конкурсу
(витяг з Наказу МОН України 31.12.2008 № 1242)

6.1. Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх розділах програми конкурсу становить 350 балів.
6.2. Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт.
Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться членами журі з 16 до 27 березня 2009 року.
Критерії оцінювання (крім секції літературної творчості):
складність, проблемність та науковість - 20 балів;
актуальність теми дослідження - 20 балів;
новизна отриманих результатів - 20 балів;
системність і повнота у розкритті теми - 20 балів;
аргументованість висновків - 10 бали;
грамотність викладу та культура оформлення - 10 бали;
Максимальна кількість балів - 100.
Критерії оцінювання науково-дослідницьких робіт секції літературної творчості:
повнота розкриття теми та художніх образів - 40 балів;
оригінальність образно-художнього мислення - 30 бали;
власна творча неповторність - 20 балів;
грамотність викладу та культура оформлення - 10 бали;
Максимальна кількість балів - 100.
6.3. Оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін.
Про форму та порядок оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін буде повідомлено додатково.
Максимальна сума балів - 100.

6.4. Захист науково-дослідницьких робіт.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить окремо в кожній секції. Для захисту роботи автору надається до 10 хвилин, для відповіді на запитання – до 3 хвилин. 
Під час захисту проводяться дебати (обговорення проблемних аспектів робіт) у групах за певною тематикою досліджень.
Порядок захисту, дебатів та склад груп визначається журі за підсумками заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт.
Захист науково-дослідницьких робіт оцінюється за такими критеріями:
    • аргументованість вибору теми дослідження та її розкриття з урахуванням власного вкладу дослідника - 70 балів;
    • чіткість, логічність, послідовність, лаконічність викладення матеріалу - 30 балів;
    • компетентність учасника, вичерпність відповідей - 30 балів;
    • етикет та культура спілкування учасника - 10 балів
    • активна кваліфікована участь у веденні дискусії - 10 балів 
Максимальна кількість балів -150.